У деяких регіонах Східної Європи й Азії, на Балканах і в частині Африки кількість локальних сайтів у 5–7 разів менша ніж на розвинених ринках ЄС чи США. Конкуренція в пошуковій видачі мінімальна, а більшість майданчиків не мають базового SEO. Хоча інтернет-користувачів — мільйони. Тому тут з’являється вакуум, який можна заповнити PBN. З меншим ризиком, без космічних бюджетів і “танців” з Cloaking та Cloudflare, а також відчутно вищою віддачею.
Глобальна картина PBN на міжнародному ринку
Скандинавські країни, Балкани чи Центральна Європа релевантних майданчиків для розміщення посилань має об'єктивно менше ніж США, Велика Британія чи Індія. Тому створення тут власних мереж матиме свої переваги. Але чому запускати PBN у таких гео простіше й безпечніше?
Хоча Google формально й використовує однакові алгоритми для всіх, але на практиці його поведінка в різних регіонах може відрізнятися. І це не суперечність, а нюанс архітектури й пріоритетів самої системи. Ось чому в “простіших” гео, типу Вірменії чи Філіппін, алгоритми виглядають менш агресивними або повільнішими. Наприклад, у країнах, де менше сайтів і менше конкурентів у SERP, у Google відповідно й менше інформації, щоб “помітити” шаблони, накрутки і таке інше. Тобто алгоритми такі ж, але даних для їхньої "реакції" — менше. Також у багатьох країнах нормальним вважається дубльований контент, погано перекладені сторінки чи посилання з footer'ів. А все тому, що алгоритм Google адаптує поріг "підозрілості" до ринку, щоб не “скосити” всіх підряд. Умовно, те, за що в Німеччині відразу забанять, у Вірменії може сприйматися як звичайна норма. Які гео варто розглянути для своїх проєктів?